Діти Запоріжжя лого

Як працює дитяче містечко у Німеччині

23 березня 2023, 16:25 354 Автор: Альберт Павлов deti.zp.ua Містечко для прийомних родин в Іршенберзі у порівнянні з умовами для прийомних родин в Україні.

Сьогодні побували в Дитячому містечку Карітас у німецькому Іршенберзі. У контексті тих нелегких умов, в яких живуть та працюють українські прийомні сім'ї (ПС) та дитячі будинки сімейного типу (ДБСТ), було дуже цікаво побачити німецький досвід.

Що я вам скажу – українцям варто ще чимало попрацювати для того, щоб турбота про сиріт вийшла на такий рівень. Відмінності великі і в матеріальному плані, і в плані соціальної та психологічної підтримки сімей.

Співробітники селища Ханнес і Геральф люб'язно показали нам будинки і територію, і розповіли про багато нюансів роботи цієї організації.

Найбільше запам'яталися мені моменти (і в дужках, для порівняння - ситуація в Україні):

- у прийомній сім'ї у селищі з "мамою" вихователем живуть не більше 6 дітей, у просторому, зручному, але при цьому не надто розкішному будинку (в Україні в одному ДБСТ може жити 10, а іноді й більше дітей, багато будинків мають недостатню площу та оснащення);

- є будинки, в яких живуть складніші діти, які мають складнощі в адаптації до сім'ї. Тому там із дітьми перебувають не мами, а вихователі. В одному такому будинку мешкає не більше 8-9 дітей (це більше нагадує малий груповий будинок (МДБ) – установи, які лише починають з'являтися в Україні);

- утримання однієї дитини в середньому понад 200 євро на день, або понад 6000 євро на місяць, включаючи витрати на персонал тощо; (в Україні - приблизно 250 євро на місяць);

- у будні дні, щоб полегшити працю батьків, окремий персонал готує обіди на спільній кухні та розносить по будинках; сніданки, вечері та харчування у вихідні дні – відповідальність сімей;

- і у батьків вихователів є вихідні дні та відпустка, під час яких за дітьми наглядають підмінні вихователі (в Україні у прийомних батьків немає відпочинку та вихідних);

- у батьків-вихователів є свій кабінет та кімната відпочинку (найчастіше у нас такого немає);

- у напівпідвальних приміщеннях у кожному будинку – ігрові кімнати або невеликі спортзали (у більшості ПС та ДБСТ немає таких приміщень);

- будинки розташовані по колу, в центрі - кола - дитячі та спортивні майданчики, невелике водоймище зі штучним струмком та водним ігровим майданчиком;

- у будинку молодші діти зазвичай живуть по 2 особи в кімнаті, у старших у кожного своя окрема кімната;

- поряд з дитячим селищем - своя невелика корекційна школа та дитячий садок. У школу цю ходять не лише діти із селища, а й інші діти із сусідніх містечок;

- дітям та батькам постійно надають допомогу психологи та соціальні педагоги, співробітники дитячого села (в Україні - допомога рідкісна і не витримує критики, особливо в сільських районах, де відсутні фахівці);

- ведеться окрема робота з біологічними батьками, досить великий відсоток дітей повертається у свої сім'ї (в Україні така робота практично не ведеться);

- діти можуть мешкати у селі до 20 років і більше, якщо вони продовжують навчання. При вступі у доросле життя їм надається підтримка.

Висновки:

Система ПС і ДБСТ, що створюється в Україні, зазнає величезної нестачі ресурсів. І в матеріальному плані, і в плані соціальної та психологічної підтримки наші сім'ї живуть "на межі". З початком війни ситуація лише ускладнилася. Соціальні служби втратили співробітників, які виїхали за кордон. Соціальні виплати втратили 30-40% своєї купівельної спроможності; десятки, якщо не сотні сімей втратили будинки, або залишилися в окупації.

При цьому сусіди, деякі вчителі і навіть чиновники дозволяють собі вважати, що ПС та ДБСТ – це багаті сім'ї, які "наживаються" на дітях.

Чи є світло наприкінці тунелю? Впевнений, що так, якщо прийомні батьки, співробітники служб дітей, волонтери та співробітники фондів виявлять більше активності, і завзято підуть до мети. Якщо Україна переможе і подолає всі труднощі, пов'язані з війною, зможе подолати корупцію та ущербне мислення.

Якщо прийомні батьки перестануть "набивати" свої ДБСТ під зав'язку і навіть більше, а реально почнуть оцінювати свої сили.

Все залежить від нас, і тільки від нас.

Фонд «Щаслива дитина» — ефективна допомога тим дітям Запорізької області, які найбільш її потребують

Їм потрібна наша допомога

У 2024 ви допомогли на суму, грн.

1 768 160

Витрати фонду в 2024
46 хворим дітям 695 830 грн.
Мед. обладнання: 51 157 грн.
Гуманітарна допомога: 712 794 грн.
Дітям з інвалідністю: 1 261 544 грн.
Дитячому экоселу: 38 256 грн.
Сиротам и малозабезпеченим: 49 826 грн.
Допомога дорослим "Хелпус": 414 658 грн.
Службові витрати: 360 048 грн.
Загалом витрат: 3 639 979 грн.

Всього з 2007 надано допомоги, грн.

140 901 624