Консультативний висновок: стор. 1, стр. 2
Вже більше двох років Микита бореться з раком.
Все почалося з гострого болю в животі. В ході діагностики лікарі виявили в черевній порожнині саркому Юінга приголомшливою величини - розміром з великий апельсин. Всього за тиждень життя Микити кардинально змінилася. За дверима палати онковідділення залишилися улюблена школа, спортивна секція і друзі. Попереду - непроста боротьба за життя.
Півроку хіміотерапії вбили не тільки пухлину, а й кістковий мозок хлопчика, кровотворна функція була практично на нулі. Потім - аутотрансплантация кісткового мозку в Інституті раку. Підготовку до неї Микита і його мама мріють забути назавжди. Висока температура, постійна блювота і стоматит - єдине, що було у них в стерильному боксі в ці три тижні. Часом Микиту переводили на внутрішньовенне харчування - настільки важко давалася високодозової хімія. А через місяць після трансплантації нашого героя чекали двадцять сеансів променевої терапії.
Лише через рік після початку лікування лікарі підтвердили, що є впевнений результат. Пухлина зменшилася на 80%, метастазів немає. Але залишилися невеликі осередки, на які потрібно продовжувати впливати хіміопрепаратами.
Цієї зими Микита пішов у школу. Він мріяв про цю подію цілих два роки! Весь цей час з-за зниженого імунітету контакти були обмежені, поруч з хлопчиком знаходилися тільки рідні і кращий друг - собака Місяць.
Ось уже рік, як Микита постійно приймає підтримуючу «хімію» і кожні три місяці їздить до Києва на обстеження. Вогнищ з кожним разом все менше, але заповітне слово «ремісія» поки так і не прозвучало. Щоразу лікування знову продовжують на три місяці.
На найближчий квартал знову потрібні 24 флакона «Етопозиду-200» вартістю 10 200 гривень. Давайте підтримаємо Микитку і наблизимо його до довгоочікуваної ремісії і остаточну перемогу над раком!
Родина мешкає в м. Запоріжжя
Звіт про надходження пожертв та їх витрати
