Упродовж 2023 року за дорученням Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини Департаментом моніторингу додержання прав дитини Секретаріату Уповноваженого здійснив 97 моніторингових візитів, з них 7 — до дитячих будинків-інтернатів, де перебувають діти з інвалідністю, які мають тяжкі порушення фізичного, інтелектуального розвитку та психічні розлади.

Вік вихованців різний – це і чотирирічні малюки, і підлітки до досягнення ними повноліття.

Результати моніторингових візитів неприємно вражають:

- Недоукомплектування фахівцями, від знань та вмінь яких залежить відновлення дітей.

- Непрацюючі кабінети фізіотерапії та лікувальної фізкультури.

- Порушення санітарно-гігієнічних норм та вимог безпеки.

- Укриття не обладнані належним чином або перебувають в аварійному стані.

Це далеко не повний перелік системних порушень прав вихованців цих закладів на охорону здоров’я на належну медичну допомогу, на безпеку і достатній рівень життя, які виявили співробітники Офісу Уповноваженого.

Профільні спеціалісти (вихователі, соціальні працівники, молодші медичні сестри – санітарки-няні, лікарі-психіатри) не охоче обирають місцем роботи психоневрологічні дитячі будинки-інтернат и з причини невідповідності фізичного навантаження низькому рівню заробітної плати. Наприклад, є випадки, коли за збереження життя та здоров’я дев’яти дітей з інвалідністю відповідає одна медична сестра, унаслідок чого якість надання необхідних послуг вихованцям знижується.

При цьому різниця в оплаті праці медичних працівників у закладі охорони здоров’я та закладі соціального захисту населення, яким є психоневрологічний дитячий будинок-інтернат, суттєва: 20000 гривень для осіб, які займають лікарські посади в закладах охорони здоров’я, порівняно з майже 7000 гривень у лікаря, який працює в закладі вказаного типу. Посадовий оклад вихователя – 5931 гривень, няні-санітарки- 4593 гривень, а лікаря-психіатра – 6582 гривень.

Чутливості питанню додає те, що за станом здоров’я вихованці та підопічні зазначених дитячих будинків-інтернатів не здатні піклуватися про себе самостійно. Крім повсякденної медичної допомоги та комплексу реабілітаційних заходів, вони потребують особливого ставлення, особливих умов перебування, цілодобового стороннього догляду та побутового обслуговування.

Наразі в Україні триває деінституціалізація – реформування дитячих будинків та інтернатів, які є рудиментом застарілої системи і не спроможні забезпечити найкращі інтереси дитини.

Допоки діти з інтернатних закладів на шляху до сімейних форм виховання обов’язок держави – дбати про реалізацію та дотримання їхніх прав.

Тому, за підсумками моніторингів вбачається необхідність посиленої уваги та додаткового реагування органів державної влади до перебування дітей в інституційних закладах, особливо у дитячих будинках-інтернатах, де перебувають діти з інвалідністю.

З метою розв’язання цієї ситуації Уповноважений Верховної Ради України з прав людини Дмитро Лубінець звернувся до Прем’єр-міністра України Дениса Шмигаля щодо врегулювання оплати праці працівників закладів соціального захисту населення.

Маємо спільними зусиллями створити дітям середовище, яке сприятиме якнайкращому їхньому розвитку, навчанню, реабілітації, реалізації потенціалу та інтеграції в суспільство.