Верховна Рада ухвалила Закон про внесення змін до Закону України «Про забезпечення організаційно-правових умов соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування» щодо запровадження інституту наставництва, внесений Президентом України.
Уповноважений Президента України з прав дитини Микола Кулеба зазначив, що цей закон забезпечить нормативно-правове врегулювання діяльності з наставництва. Він також зауважив, що це перший закон, поданий Главою держави, що був прийнятий Верховною Радою у новому політичному сезоні.
«Зараз в українських закладах інституційного догляду проживає близько 104 тис. дітей і з них тільки 10% - діти-сироти та діти, позбавлені батьківського піклування. 90% - це діти у яких є батьки. Однак, з різних причин вони живуть в інтернатних закладах, але не отримують достатньої підтримки та турботи», пояснив Уповноважений Президента.
За словами Миколи Кулеби, наставництво є одним із сучасних методів підготовки вихованців інтернатних закладів до самостійного життя, який практикується у багатьох країнах світу. В Україні він реалізується, як проект «Одна Надія», вже 7 років. За цей час наставники змінили долі більше тисячі дітей.
«Зараз ми зможемо розвинути цей досвід по всій Україні і за допомогою громадських організацій забезпечити кожного вихованця інституційних закладів наставником, від якого будуть отримувати турботу, підтримку та допомогу» - зазначив він.
Микола Кулеба закликав такі громадські організації до співпраці та сприяння поширення наставництва по всій Україні.
Законом визначається, що наставництвом є добровільна безоплатна діяльність з надання дитині, яка проживає в інтернатному закладі, індивідуальної підтримки та допомоги у підготовці до самостійного життя. Також визначаються основні напрямки наставництва: розвиток здібностей дитини, реалізація її інтересів у професійному самовизначенні; надання дитині доступної інформації про її права та обов'язки; формування у дитини практичних навичок, спрямованих на адаптацію її до самостійного життя. Зокрема, діти зможуть отримати інформацію та знання щодо вирішення побутових питань, розпорядження власним майном та коштами, отримання освітніх, соціальних, медичних, адміністративних та інших послуг. Наставники ознайомлюватимуть дітей з практиками суспільного спілкування, подолання складних життєвих ситуацій, формуватимуть навички здорового способу життя, сприятимуть становленню дитини як відповідальної, успішної особистості.
Згідно закону, наставництво буде здійснюватися за відповідним договором, що укладатиметься між наставником, адміністрацією закладу та соціальною службою, яка відповідає за підготовку наставника. Наставником дитини зможе бути повнолітня дієздатна особа, яка пройшла курс підготовки з питань виховання і соціальної адаптації дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, за відповідною програмою, затвердженою центральним органом влади, та уклала договір про наставництво.
Наставник має право відвідувати дитину за місцем її проживання, навчання, лікування, оздоровлення, а також за згодою дитини та адміністрації закладу, спілкуватися з дитиною поза місцем її проживання, навчання, лікування, оздоровлення, у тому числі запрошувати дитину у свою сім?ю у святкові і неробочі дні, дні канікул, надавати дитині допомогу в отриманні додаткових освітніх, соціальних, реабілітаційних, оздоровчих послуг, брати участь у забезпеченні її одягом, взуттям, приладдям для навчання та розвитку
Розвиток наставництва відбуватиметься в партнерській взаємодій державних суб’єктів захисту прав дитини та громадських організацій, статутна діяльність яких належить до питання захисту прав дітей.