Відділення інтенсивної терапії Обласної дитячої лікарні. У вікнах — мішки з піском. На ліжку — шістнадцятирічний парубок. Жодних поранень, але без шансів на життя.

Рідне селище Олександра дуже швидко опинилося в окупації. Російські військові по кілька днів не пропускали машини на блокпостах. Ані цивільні, ані карети швидкої допомоги. Коли Сашкові стало зле, батьки кілька тижнів не розуміли, що відбувається з їхнім сином. Коли ж вони нарешті потрапили до вузькопрофільних лікарів у Запоріжжі, дорогоцінний час було втрачено назавжди. В Сашка трапився крововилив, і він впав у кому.

Ця світлина зроблена в середині травня. Лікарі кілька тижнів підтримували життя хлопця за допомогою ліків та сучасної апаратури. А потім Сашко пішов назавжди, ставши ще однією жертвою російського вторгнення. Співчуваємо батькам Сашка та подумки обіймаємо.

Зазвичай наші публікації завершуються закликом допомогти. Але жодне диво не в змозі повернути сина батькам. Як і 262 інші дитини, які визнані жертвами цьогорічної агресії росії. Просто пам'ятаймо про них та цінуймо життя!