Дети Запорожья лого

Конкурс «Ключі від родинного щастя - 3» - Дитячий будинок сімейного типу Копиць

27 апреля 2017, 15:32 5949 Автор: Ольга Михайлівна www.deti.zp.ua Справжні скарби полтавської області!

Вы можете ознакомиться с условиями конкурса «Ключи от семейного счастья-3». Ждем ваших материалов до 1-го мая 2017-го года!

Все истории приемных семей можно прочитать здесь

Наша сім’я проживає в Полтавській області Зіньківського району в селі Першотравневе. В цьому році 2 травня ми батьки – вихователі Копиця Володимир Іванович та Копиця Ольга Михайлівна святкуватимемо 30-ти річчя подружнього життя.

Батьки-вихователі сім’ї Копиць.

Маємо двох дорослих дітей Аллу та Владислава і троє внуків.

Володимир Іванович працює завідувачем Перщотравневого сільського клубу, Ольга Михайлівна веде домашнє господарство та вирощує квіти.

Вже 10 років поспіль з нами проживають діти вихованці. За цей період ми виховали 13 дітей: 5 дітей покинули нашу домівку і знайшли шлях в своєму житті, 8 дітей проживають на даний момент з нами.

В 2006 році ми створили прийомну сім’ю і взяли до себе троє дітей: Івахненко Юлію 8 років, двійнят Лозу Колю і Таню по 6 років.

Перший новий рік в сім’ї Колі, Юлі і Тані.

Перші дні адаптації в сім’ї.

Діти були дуже складні крали, брехали, не вміли за собою слідкувати навіть не вміли писати. Але наш труд не став даремним. Юля закінчила школу, вступила до Гадяцького училища культури за спеціальністю хореографія. Вийшла заміж має сина Єгора. Навчається заочно в Полтавському педагогічному університеті ім. Короленка Юлії 20 років.

Благословення Юлі на сімейне життя.

Коля і Таня Лози навчаються в Гадяцькому аграрному ліцеї здобувають професію бухгалтера їм по 16 років. Проживають з нами 10 років.

Такі діти як Коля зустрічаються дуже рідко. Він з перших днів в нашій сім’ї цікавився всім тим що робили ми. І одного разу я сиділа вишивала собі блузку нитками він до мене підійшов і сказав що я теж хочу вишивати йому тоді було 11 років. Я показала як правильно тримати голку тканину і як накладати хрестик в нього все вийшло. Починав він із серветок, подушечок, вишивав весільні рушники.

А найцінніша для нього робота це вишиванка вишита власними руками для себе. Потім він став розширяти своє захоплення почав плести з бісеру: різні дерева, кольє і займатися ще модульним орігамі і так почали створюватися дивовижні витвори

В 2007 році нам запропонували створити ДБСТ. Внашу сім’ю добавилися дітки Чиренко Таня, Орлов Діма, Галіченко Владислав, Ковач Аня. Ці дітки вже прийшли вже майже сформовані особи їм було по 10-13 років. В кожного свій характер, своє бачення на життя. Таня була неакуратна, крала не мала уявлення що таке ванна, як чистяться зуби. Діма дуже бився ображав і в школі і вдома менших за себе. Владік був дуже запущеним хлопчиком він навіть не знав що таке шорти і що таке спортивні штани. Аня теж дуже запущена дитина у навчанні в її 13 років ми з Аньою на літніх канікулах вчили програму молодших класів. Всих дітей вчила готувати їсти прибирати в кімнатах доглядати по господарству.

Діти доглядають за господарством

Пройшов час діти виросли, стали гордістю нашої сім’ї. Таня здобуває професію в педучилищі вихователь дошкільного закладу їй уже 20 років. Діма працює поваром у престижному кафе в м. Полтава йому 21 рік.

Владислав служить по контракту в АТО йому 21 рік. Аня вийшла заміж має маленьку донечку їй 19 років.

Благословення Ані на сімейне життя

В 2013 році в нашу сім’ю прийшли ще двоє діток Жанна і Коля Гребенюки, Жанні було 15 років, Колі 13років.

Ці дітки були дуже відсталі в навчанні і як всі інші в биту. Середній бал свідоцтва за 9 класів у Жанни був 4.5 бали. Я відразу побачила, що Жанна може і краще навчатися. В неї є всидливість і сила волі. Ми батьки приклали всіх зусиль для того щоб Жанна почала займатися додатково контролювали весь процес її навчання в 10-11 класі. І результат атестат за 11 клас у Жанни 8.5 балів і вона вступила до Полтавського педагогічного університету ім..Короленка на вчителя фізичного виховання їй 18 років.

ЇЇ брат Коля навчається на тракториста у Веприцькому аграрному училищі йому 16 років.

В червні 2016 року нашу сім’ю знову поповняють ряди діток і нам Бог посилає сім’ю дітей Зарудну Альону 16 років, Зарудну Діану 14 років, Зарудного Артема 12 років і наше ясне сонечко Зарудну Сніжаночку якій вже в нашій сім’ї виповнилось 5 років.

Зарудна Альона учениця 10 класу.

Зарудна Діана учениця 8 класу.

Зарудний Артем учень 6 класу.

Зарудна Сніжана 5 років.

Найскладнішою як для нас в цій сім’ї була Сніжана. Дитина зовсім немала уявлення що можна гратися іграшками, не знала жодного віршика чи пісеньки, тільки вміла тикати дулі, плюватися, обзивати старших дітей матюками. Я як мама розпочинала день і закінчувала день читанням казочок виробляли всидливість і уважність. Потім згодом почали вчити віршики на пам’ять. Віддали її в дитячий садок де вона почала спілкуватися зі своїми ровесниками. А потім я почула що вона щось наспівує і вмене закралася ідея а чи не попробувати з нею поспівати. І в нас вийшло. Сніжана є наймолодша учасниця художньої самодіяльності в Першотравневому сільському клубі виступає в дитячому садочку.\

Перший виступ на сільській сцені.

Перший виступ у дитячому садочку.

І першою нагородою в її життя є диплом І ступеня у творчому звіті художньої самодіяльності клубних установ району « Ми ті, що славлять Україну в роботі в творчості, в житті».

Ось така наша родина з десятирічним досвідом роботи. Маємо надію що ще не раз наші діти будуть нас радувати своїми успіхами.

Наша родина бере участь в районному святі

«Роде наш красний, роде наш прекрасний»

Радіємо за успіх Жанни на випускному вечорі.

Діти, які проживають на даний час з нами.

Чтобы отдать свой голос за историю этой семьи, нажмите кнопки соцсетей "Мне нравится" или "Поделится"

Внимание! Русская версия сайта больше не обновляется. Актуальная информация размещена в украинской версии