Детские дома и интернаты Запорожья

Люди зі скриньками: на що йдуть пожертви "волонтерам"

На Майдані Незалежності, біля колони, в будній день можна нарахувати відразу шість людей зі скриньками для пожертв

Автор: Олег Карп'як, bbc.co.uk
Опубликовано: 2014-12-29 11-40-00  Просмотров: 951


Люди зі скриньками
На Майдані Незалежності, біля колони, в будній день можна нарахувати відразу шість людей зі скриньками для пожертв

Молоді усміхнені люди з прозорими пластиковими коробками перед собою просять перехожих кинути кілька гривень на допомогу військовим чи лікування дитини. На самій коробці – фото дитини, її сумний діагноз і назва доброчинного фонду, яка в більшості випадків не запам’ятовується, на зразок "Благочинна столиця", "Промінець милосердя", "Євро Україна" чи "Епоха надії".

Дехто кидає, щиро бажаючи допомогти, а дехто ігнорує, вважаючи, що за збором коштів у пластикові скриньки можуть стояти шахраї.
Українське законодавство дозволяє доброчинцям збирати пожертви таким чином. Але в Українському форумі благодійників, який об'єднує доброчинні організації з досвідом, кажуть, що їхні члени практично не використовують такого способу роботи. Там звинувачують людей зі скриньками і фонди, на які вони працюють, у дискредитації доброчинних прагнень українців.

ВВС Україна встановила схему, за якою працюють принаймні деякі з таких фондів. Через соцмережі і сайти для пошуку роботи вони знаходять людей - часто студентів - пропонуючи їм роботу "волонтера" і обіцяючи щоденний заробіток. З ними підписують договори про волонтерську діяльність, у яких нічого не сказано про зарплату.

Сума заробітку залежить від зібраних за день коштів і становить від 10 до 40% пожертв. Це підтверджують як молоді люди зі скриньками, з якими вдалося поспілкуватися ВВС Україна, так і оголошення самих фондів в інтернеті, а також спілкування з їхніми представниками по телефону.

Приміром, хлопець, який збирає в столичному метро гроші для фонду "Дев'ять життів", розповів, що отримує третину від зібраного за день.
Фонд "Благочинна Україна" на сторінці rabota.ua пропонує такий самий відсоток від зборів, обіцяючи в середньому 150-200 грн за п’ять годин роботи. Серед бажаних рис кандидата: "Бажання спілкуватися, допомагати людям!"

Люди зі скриньками
Google видає десятки пропозицій підзаробити, збираючи гроші у скриньки

Крім плати "волонтеру", ще 20% може забирати собі сам фонд, посилаючись на норму законодавства про благодійність. Закон дозволяє фондові витрачати на адміністративні витрати не більше п’ятої частини зібраних за рік пожертв.

Все, що залишилося від зібраного – іноді це менше половини – надходить тим, для кого власне збирають допомогу: батькам хворих дітей, людям з інвалідністю чи воякам на передовій.

Юрист, який на прохання ВВС Україна ознайомився зі зразком документів, що їх мають при собі такі люди зі скриньками, знайшов у них потенційні порушення податкового законодавства.

Однак у Державній фіскальній службі (ДФС), куди редакція передала отримані документи, відмовилися коментувати можливі порушення, пославшись на заборону розголошувати конфіденційну інформацію.

Там також відмовилися назвати приклади успішної боротьби з ймовірними шахраями і проігнорували запитання щодо того, чи планує Служба посилювати боротьбу з нечесними благодійниками.

Люди зі скриньками
Сторінка фонду "Праведник" у ВКонтакте

"Праведник"

"Благодійний фонд "Праведник" пропонує вам стати волонтером і взяти участь у проекті фонду. Щоденна грошова винагорода" - такий напис вітає відвідувачів сторінок "Праведника" у ВКонтакте і на Facebook. На момент публікації статті посилання на ці сторінки є на офіційному сайті фонду.

Проте співзасновник цієї організації Сергій Олешко в телефонному коментарі ВВС Україна рішуче заперечив, що люди зі скриньками отримують платню за свою роботу.

"Це неправда, це все брехня. Ці гроші, які вони приносять до нас, інкасуються в присутності трьох чоловік. З цих коштів ні копійки ми не маємо права забрати", - сказав він. Пан Олешко запевнив, що всі зібрані гроші, "до останньої копійки", проходять через передбачені законом документи: видаткову накладну, акти і касову книжку.

Засновник фонду, щоправда, визнає, що іноді волонтери можуть попросити грошей на харчування, проїзд чи оренду житла, і в такому випадку їм платять за рахунок меценатських пожертв.

"Наприклад, я свого часу продав свій будинок у Полтавській області. В мене було 6 тисяч доларів. І я вклав ці кошти у цей проект – на допомогу тим самим волонтерам і на потреби фонду. Це все з особистого джерела", - каже засновник "Праведника".

Люди зі скриньками
Фонд "Праведник" - один з тих, хто збирає гроші на Майдані Незалежності і біля станцій метро

Однак про те, що цей фонд таки розплачується з "волонтерами" зібраними зі скриньок грошима, ВВС Україна на умовах анонімності розповів юнак, який стоїть зі скринькою фонду біля однієї зі станцій метро в центрі Києва.
Хлопець також дозволив сфотографувати свій договір з фондом, на підставі якого він і збирає гроші. Документ називається "Договір про надання волонтерської допомоги" і в ньому сказано, що волонтерство – це безкорислива і неприбуткова діяльність і що ця угода не є трудовим договором.

Зарплата "в конвертах"
ВВС Україна попросила прокоментувати зміст цього договору адвокатську фірму "Грамацький і партнери".

Люди зі скриньками
Договір, за яким волонтер збирає гроші на фонд, не передбачає оплати праці

Як пояснив адвокат Михайло Сорока, збираючи гроші для доброчинної організації, волонтери повинні мати з собою або нотаріально посвідчену довіреність, або договір. У таких документах мають бути визначені ціль, місце, строк збирання коштів та деякі інші умови.

"Як бачимо, договір про надання волонтерської допомоги, за яким волонтери збирають кошти для благодійного фонду "Праведник", не містить усіх згаданих обов’язкових умов. Зокрема не вказано місце і строк збирання коштів, порядок доступу до фінансових звітів фонду, що є порушенням закону", - каже адвокат. Однак, додає пан Сорока, відповідальності за таке порушення українське законодавство не передбачає.

За словами адвоката, якщо підтвердиться, що благодійний фонд справді платить волонтерові гроші за його роботу і при цьому між ними не оформлено трудових чи цивільно-правових відносин, то це нічим не відрізняється від отримання зарплати "в конвертах".

"У цьому випадку свої повноваження повинні застосувати органи Державної фіскальної служби України", - каже Михайло Сорока.

Конфіденційна інформація

ВВС Україна попросила Державну фіскальну службу прокоментувати випадок з "Праведником" і відповісти на такі запитання:

- Яка статистика перевірок благодійних організацій?

- Чи було притягнуто до відповідальності когось із організаторів благодійних фондів за шахрайство?

- Чи планує Фіскальна служба, зважаючи на зростання доброчинного руху в Україні, якісь особливі заходи проти шахрайства?

У письмовому коментарі, який надіслала до редакції прес-служба відомства, не було відповіді на жодне з цих запитань.

Натомість Служба навела норми законодавства, які обмежують розкриття конфіденційної інформації, підсумувавши свою відповідь так: "Враховуючи викладене, надання інформації є можливим за умови дотримання порядку, встановленого чинним законодавством України".

Згідно з Податковим кодексом, заявили у Фіскальній службі, "платник податків має право на нерозголошення контролюючим органом відомостей про такого платника без його письмової згоди".

У ДФС також процитували норми законодавства про волонтерську діяльність, де сказано, що "волонтер має право, зокрема, на відшкодування витрат, пов'язаних з наданням волонтерської допомоги".

Проте оголошення благодійних фондів і свідчення самих людей зі скриньками явно вказують, що йдеться не про "відшкодування витрат", а про регулярну оплату праці.

800 грн на ліки

"У нас благодійні скриньки стають засобом власного прибутку", - каже Анна Гулевська-Черниш, директор Українського форуму благодійників. Форум діє вже десять років і об’єднує 28 українських і міжнародних доброчинних організацій. Серед них: Фонд Віктора Пінчука, МФ "Відродження" і МБФ "Карітас України".

Пані Гулевська-Черниш пояснює, чому організації-члени Форуму майже ніколи не вдаються до збирання грошей у пластикові скриньки: "На жаль, в Україні відбувається дискредитація цього інструменту благодійності, бо скриньки використовують не за призначенням. І майже неможливо прослідкувати, куди потрапляють ці гроші".

Люди зі скриньками
Заява про допомогу від жінки з Донбасу, яка просить 200 грн. Документ є на сайті фонду, який збирає гроші через скриньки

На її переконання, чесно працюють зі скриньками лише "одиниці" благодійників.
З нею погоджується і Ольга Кудіненко, співзасновниця фонду "Таблеточки", що допомагає хворим дітям і який починався як неформальна громадська ініціатива.

"Як благодійник, я категорично проти цих боксів для збору грошей, - каже вона. - Усі фонди, які дійсно помагають дітям і збирають гроші, ніколи не вдадуться до цього засобу".

За даними пані Кудіненко, від зібраної у скриньку суми до адресата доходить не більше 20%. Решта, каже вона, осідає на різноманітних ланках "доброчинного" ланцюжка.

Щоб розвіяти сумніви в законності своєї роботи, деякі фонди публікують на своїх сайтах заяви людей про допомогу з їхніми контактними даними. Так, приміром, робить фонд "Епоха милосердя".

В одній з таких заяв жінка просить видати їй 200 грн для того, щоб поїхати в лікарню. Інша жінка просить 1700 грн на купівлю дитячого одягу. Ще інша – 800 грн на ліки. Їхні телефони й імена є на сайті фонду, тож переконатися, що вони справді отримали допомогу, неважко.

Однак Ольга Кудіненко упевнена, що вуличні благодійники насправді збирають значно більші суми, ніж витрачають на доброчинність.

При цьому і в "Таблеточках", і в Форумі благодійників визнають, що саме по собі збирання пожертв у скриньки – усталена світова практика. Приміром, у США волонтери напередодні Різдва збирають гроші для харчування бездомних.

Проблема, наголошують доброчинці, саме в тому, що в Україні це не завжди роблять чесні люди.

Люди зі скриньками
Оголошення в київському метро

СМС-благодійність

Сьогодні українські доброчинці збирають левову частку пожертв – на дітей, хворих, АТО чи для біженців - через інтернет. Це хоч і не гарантує повного захисту від шахраїв, але принаймні дає можливість краще відстежити звітність благодійників, каже Анна Гулевська-Черниш з Форуму благодійників.

Проте не всі в Україні мають змогу жертвувати онлайн. Що робити тим, хто хоче допомогти, але не має рахунків у банках і не користується інтернетом?

"На жаль, я не знаю такого способу допомоги. Я не знаю системи, яка би працювала на людей похилого віку, хоча вони - одні з найактивніших помічників", - зізнається Ольга Кудіненко з "Таблеточок".

У Форумі благодійників пропонують свою відповідь на це запитання: розвинути СМС-благодійність, знявши з цієї активності всі податки. В організації вже розробили відповідний законопроект і сподіваються, що Рада ухвалить його.

Сьогодні, пояснює пані Гулевська-Черниш, доброчинцям і мобільним операторам нeвигідна така форма благодійності, тому що з кожної гривні, яку жертвує людина через СМС чи дзвінок, держава забирає собі 45 копійок. Винятком став лише номер допомоги українській армії 565, який звільнили від податків окремим наказом Кабміну.

"Насправді СМС-благодійність може бути гарною альтернативою скринькам, бо ці гроші йдуть не в скриньки, а на рахунок. А на рахунку можна прослідкувати, як вони будуть далі розподілятися", - каже директор Форуму благодійників.
За такої схеми, пояснює вона, потрібно створити незалежну платформу, яка пов'язуватиме мобільних операторів з доброчинцями. Ця платформа має перевіряти фінансову прозорість фондів і стежити за використанням зібраних коштів і звітністю.

Люди зі скриньками
Правоохоронці зазвичай виявляють мало інтересу до людей зі скриньками

Тим часом людям, які хочуть допомогти вже сьогодні, але сумніваються в чесності доброчинних організацій, пані Гулевська-Черниш радить звернутися за порадою до місцевих соціальних служб.

Вона також рекомендує вимагати від фондів показати звіт за зібрані гроші і дати контакти людей, яким надають допомогу.
"Запитайте їх: "Як я можу долучитися до вашої справи? Чи можна зустрітися з батьками дитини, на яку збирають гроші? Чи можна поїхати в дитячий будинок?" Навіть якщо ви не збираєтеся цього робити, спитайте. І якщо вам скажуть: "Ні, це неможливо" – до побачення", - каже вона.





Данная статья принадлежит к категориям:
     О благотворительности    Публикации с других источников    



  Контактная информация