19 жовтня 2007 року відбулася Всеукраїнська нарада «Реформування системи закладів для дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування».

Учасниками наради є Міністерство України у справах сім'ї, молоді та спорту, Міністерство освіти та науки України, Міністерство охорони здоров'я, Міністерство праці та соціальної політики України, служби у справах дітей, органи управління освітою, праці та соціальної політики, охорони здоров'я, центри соціальних служб для сім'ї, дітей та молоді, заклади для дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, громадські організації. Всього беруть участь близько 420 осіб.

На наради порушені питання реформування системи закладів для дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування.

Усталена в Україні система державної опіки над дітьми-сиротами та дітьми, які залишились без батьківського піклування, існує понад 80 років. Система структурована таким чином, що з часу свого народження до набуття повноліття такі діти мають можливість бути доглянутими державними закладами, завданням яких є утримання, виховання, навчання та надання професійних навичок.

Інтернатна система утримання і виховання дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування за рахунок своєї розгалуженості, чіткої регламентованості діяльності, фінансової підтримки з боку держави та зручності у влаштуванні дітей на тривалий час при всіх її недоліках, продовжує займати вагоме місце в системі державної опіки.

В той же час кількість дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, які потребують державної турботи та сімейного виховання, з кожним роком збільшується.

Нині в Україні налічується понад 100 тис. таких дітей, з яких майже 29 тисяч утримується, виховується та навчається в інтернатних закладах, що перебувають у сфері управління МОН, МОЗ, Мінпраці, та відповідно позбавлені сімейного затишку, материнської та батьківської ласки, та головне – соціальної адаптації з раннього дитинства.

В Україні функціонує 273 інтернатних закладів різних типів для дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування дошкільного і шкільного віку системи МОН (16,6 тис. дітей), МОЗ (4,9 тис), Мінпраці (7,3 тис). Ці заклади мають статус так званих "сирітських". До їх числа належать 55 загальноосвітніх шкіл-інтернатів, 114 дитячих будинків, 48 будинків дитини та 56 дитячих будинків-інтернатів.

У переважній більшості інтернатних закладів спостерігаються надмірна опіка дітей, яка призводить до незнання ними своїх обов'язків, на відміну від прав, відсторонення від посильної і необхідної побутової праці. Іноді надмірна комфортність перебування дитини в державних установах зумовлює в подальшому споживацьке ставлення до життя та знижує ступінь підготовки вихованців до діяльності в конкурентному середовищі. Типовими є недоліки щодо ведення обліку вихованців в інтернатних закладах, комплектування інтернатних закладів дітьми, які не мають відповідного статусу для перебування на повному державному утриманні.

Переважна більшість дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, утримується, виховується та навчається в державних дитячих закладах, в яких, із-за великої кількості вихованців, діти не отримують сімейного затишку, материнської та батьківської ласки, справжнього добробуту і, головне, соціальної адаптації з раннього дитинства.

Щорічно в інтернатних закладах завершують навчання близько 1,5 тис. дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування.

Однак прослідковується стійка тенденція до того, що більшість вихованців інтернатних закладів є соціально та психологічно дезадаптованими, мають відхилення у поведінці, підвищену агресивність, а створена система виховної роботи не спроможна сформувати у дітей життєво необхідні навички для самостійного життя. Майже 20 % випускників не можуть влаштуватися на роботу або продовжити навчання та здобути певну професію, для 41 % відсутня перспектива вирішення житлових проблем, майже 20% колишніх вихованців притягуються до кримінальної відповідальності.

Настав час докорінних змін у системі соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування і найперше, необхідність реформування існуючої системи виховання у державних інтернатних закладах, яка займає провідне місце в системі утримання та виховання дітей таких категорій, однак не в змозі забезпечити належний їх психічний і фізичний розвиток, навчання та виховання, не забезпечує практичну підготовку до життя в нових соціально-економічних умовах.

Відповідно до Указу Президента України «Про першочергові заходи щодо захисту прав дітей» від 11 липня 2005 року № 1086 одним із напрямів поліпшення соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, створення належних умов для соціально-психологічної адаптації, реалізацію їх права на сімейне виховання, на здоровий розвиток, визначено реформування системи закладів усіх форм власності для дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування.

Основні напрямки визначено Концепцією Державної програми реформування системи закладів для дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, схваленою розпорядженням Кабінету Міністрів України від 11 травня 2006 р. № 263.

Подальшим кроком реформування в Україні системи закладів для дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, є розробка

Державної програми реформування закладів для зазначеної категорії дітей, проект якої практично схвалено більшістю заінтересованих органів центральної виконавчої влади.

Провідне місце на цьому шляху має займати попередження втрати дитиною сімейного оточення, активізація усиновлення дітей громадянами України, встановлення та підвищення ефективності опіки та піклування, створення та функціонування мережі сімейних форм виховання, зокрема, дитячих будинків сімейного типу, прийомних сімей, забезпечення державної фінансової підтримки дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, шляхом запровадження єдиного механізму соціальної підтримки в усіх регіонах України, докорінна перебудова в роботі державних інтернатних закладах, створення закладів для дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, умови проживання в яких наближені до сімейних та родинних.

Разом з тим, головним визнанням держави є те, що для повноцінного і гармонійного розвитку необхідно, насамперед, забезпечити право кожної дитини зростати в сімейному оточенні, в атмосфері щастя, любові і розуміння і підготовкою до самостійного життя в суспільстві.

Орієнтовний термін здійснення реформування системи закладів для дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування 2007 - 2017 роки. Основні завдання програми:

- посилення превентивної роботи та підтримки сімей з дітьми, які опинились в складних життєвих обставинах, особливо молодих сімей;

- реалізація права дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, на виховання у сім'ї, в територіальній громаді за місцем походження;

- запровадження рівних умов фінансового забезпечення дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, незалежно від форми утримання та виховання;

- підвищення відповідальності місцевих органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування за ефективність соціального захисту дітей;

- поширення сімейних форм улаштування дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування;

- удосконалення системи надання соціальних послуг та соціальних виплат і допомог сімям з дітьми.

- реформування умов утримання і виховання дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування;

- забезпечення соціального супроводу дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, після завершення ними навчання, або ж виходу із різних форм влаштування;

- забезпечення підготовки та перепідготовки фахівців для роботи у закладах для дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, з усиновлювачами, опікунами/піклувальниками, батьками-вихователями, прийомними батьками;

- забезпечення функціонування оптимальної мережі закладів для дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування з умовами виховання, наближеними до сімейних та родинних.

Виконання Програми надасть можливість:

- забезпечити дотримання державних гарантій та конституційних права дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування;

- зменшити кількість дітей, вилучених із сімейного середовища;

- посилити відповідальність місцевих органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування щодо соціально-правового захисту дітей;

- обмежити кількість дітей, які направляються до закладів інтернатного типу, окрім потреби дітей в спеціальному догляді;

- збільшити кількості дітей, реєнтегрованих в біологічну родину;

- збільшити кількості усиновленних дітей громадянами України;

- підняти престиж та авторитет сімей усиновителів в суспільстві;

- збільшити кількість дітей-сиріт, та дітей позбавлених батьківського піклування влаштованих до сімейних форм виховання за місцем їх походження;

- реформувати систему шкіл-інтернатів для дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, створивши при цьому умови проживання та виховання в яких наближені до сімейних та родинних;

- забезпечити умови реалізації права дитини на збереження або поновлення контакту з біологічною родиною, родинним оточення, незалежно від форми влаштування дитини, за умови коли це не шкодить дитині,

Реалізація Програми проходить протягом 2007 - 2017 років за трьома етапами:

I етап 2007-2010 роки

Передбачає створення передумов реформування системи закладів для дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, а саме:

- удосконалення системи надання соціальних послуг і допомоги сім'ям з дітьми;

- оцінка сучасного стану дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування;

- система заходів щодо попередження влаштування дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування до інтернатних закладів, розвиток альтернативних форм їх влаштування;

- створення в інтернатних закладах умов для соціалізації дітей-сиріт та дітей, позбавленихбатьківського піклування та забезпечення їх подальше влаштування.

II етап (2010-2011 роки)

Передбачає врахувати реалізацію заходів першого етапу, уніфікувати нормативно-правове забезпечення процесу реформування та перепідготовка кадрів:

- внести зміни та доповнення до законодавства України в частині конкретизації повноважень та посилення відповідальності органів місцевого

самоврядування міських, селищних, сільських рад за становище сімей з дітьми в територіальній громаді;

- забезпечити підготовку та підвищення кваліфікації відповідних кадрів

для інтернатних закладів для дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського

піклування, соціальних служб, прийомних сімей, батьків-вихователів тощо;

III етап (2011-2017 роки)

Реформування існуючої системи утримання та виховання дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, а саме:

- впровадження пілотних проектів, які були апробовані на перших етапах щодо діяльності дитячих закладів за місцем походження дитини (район, місто), умови виховання в яких наближені до сімейних та родинних;

- залучення інвестицій фінансових компаній, громадських організацій, благодійних фондів щодо вирішення проблеми реформування системи закладів для дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування;

- забезпечити співпрацю з громадськими та благодійними організаціями стосовно соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, створення закладів для детей-сиріт та детей, позбавлених батьківського піклування із залученням національних та іноземних інвесторів;

- запровадження вітчизняного, міжнародного досвіду соціальної реабілітації та соціального патронату дітей, які потребують державної

підтримки тощо.