У прес-конференції взяли участь дитячі правозахисники, представники Коаліції «Права дитини в Україні»: Василина Дибайло, директор Партнерства «Кожній дитині», Анна Гаращенко, координатор програми покращення якості життя дітей та дорослих з інвалідністю громадської організації «Громадська альтернатива» та Марія Алєксєєнко, голова Жіночого консорціуму України.
Учасники прес-конференції привернули увагу громадськості до проблеми влаштування і життя українських дітей в інтернатних закладах. Незважаючи на те, що основоположне право дитини на виховання і розвиток у сім’ї зазначене у преамбулі Конвенції ООН, майже чверть українських дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, продовжують жити в інтернатах, де це право не виконується. За словами доповідачів, особливо складна ситуація з дотриманням прав дитини - в інтернатах для дітей з інвалідністю.
Крім того, державою не виконується ряд заключних зауважень та рекомендацій Комітету ООН з прав дитини щодо виконання Україною своїх зобов’язань у галузі забезпечення та захисту прав дитини. Це стосується ст. 45 Рекомендацій, у якій говориться: «Комітет занепокоєний великою кількістю дітей, які продовжують перебувати у закладах інтернатного типу, а також відсутністю послуг з підтримки сімейної реінтеграції.» Ще й досі відсутня чітка стратегія деінституціоналізації (ст. 47). Недостатніми й неадекватними є послуги для дітей з інвалідністю та їхніх родин (статті 51-52). Відсутність програм раннього втручання та спеціальної освіти призводить до непотрібного та економічно невигідного розміщення дітей із вадами здоров’я до спеціальних закладів - часом, на все життя.
«Наше мислення та стратегічне бачення визначають наші дії. І доки ми будемо починати з того, що інтернати все одно інсуватимуть, доти ми не досягнемо ніяких змін... Ми повинні бути переконані, що інтернати - це порушення прав дитини, це шкодить фізичному, емоційному та інтелектуальному розвиткові дитини, і це дорога та неефективна система для держави», - зазначає Василина Дибайло, директор Партнерства «Кожній дитині». «Ми спостерігаємо, що незалежно від активного розвитку інших, альтернативних форми опіки, таких як прийомні сімї, дитячі будинки сімейного типу, кількість дітей в інтернатах не зменшується. Разом з тим, держава не може захистити своїх вихованців і допускає натомість порушення основоположних прав дитини», - додає вона.
«Тирания и посягательство на человеческую жизнь и достоинство имеют много форм, но ни одна не обладает столь разрушительным свойством, как в отношении ребенка, который, будучи помечен ложным дефектом, сдан на хранение и забыт...» – говорить Анна Геращенко, координатор програми покращення якості життя дітей та дорослих з інвалідністю громадської організації «Громадська альтернатива».
«Незважаючи на те, чи може дитина з інтернату бути самостійною, вона вже позбавлена майбутнього. Вона не може влаштуватися на роботу, коли виросте, оскільки не має атестату про середню освіту, тож приречена жити в державних установах. Наразі політика нашої держави спрямована на поповнення інтернатних закладів, а не на адаптацію вихованців до повноцінного життя в українському суспільстві», - каже Марія Алєксєєнко, голова Жіночого консорціуму України.
Представники Коаліції «Права дитини в Україні» закликали усіх - і державу, і бізнес, і громадян зробити все можливе, аби діти не виховувалися в інтернатах. Це стане можливим тільки за наявності комплексних системних змін: політичної волі, чіткої стратегії реформування інтернатних закладів, перерозподілу спрямування ресурсів, ефективної організації процесу та переходу від інституалізованої системи соціальних послуг до їх надання на рівні громад.
Довідково:
Коаліція неурядових організацій «Права дитини в Україні» було засновано в 2011 році з метою ефективної реалізації рекомендацій Комітету ООН з прав дитини, а також для сприяння дотримання прав дитини загалом. До складу Коаліції увійшли 10 громадських організації, в тому числі Партнерство «Кожній дитині».
Детальніше: