Звернення неурядових громадських організацій до Прем'єр-міністра України

"Шановний Миколо Яновичу!

Громадські організації, що працюють в cфері забезпечення благополуччя дітей, захисту їх прав, підтримки сімей з дітьми звертаються до Вас з проханням переглянути та призупинити дію Доручення Прем'єр-міністра України від 23 червня 2010 року "За результатами відвідання 27 травня Прем'єр-міністром України спеціалізованого загальноосвітнього дитячого будинку "Малятко" (Подільський район м. Києва)".

Наше прохання ґрунтується на твердому переконанні, що найкращим середовищем для виховання дитини є сім'я. Держава, громадськість, місцеві органи влади мають підтримувати батьків у виконанні їх батьківських обов'язків, та забезпечувати пріоритетне право дітей- сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, на сімейні форми виховання. Окрім того, ми переконані, що діти-сироти і діти, позбавлені батьківського піклування, в тому числі обдаровані, не повинні бути ізольовані, вони мають повне право навчатись в загальних освітніх навчальних закладах.

Впродовж останніх десяти років Україна здійснила ряд прогресивних кроків на шляху реформування державної системи опіки над дітьми, розвитку сімейних форм виховання дітей-сиріт, реформування інтернатних закладів для дітей-сиріт, розвитку соціальних послуг для підтримки дітей і сімей.

Ми констатуємо, що ці кроки не завжди були послідовними та комплексними, проте вони сприяли покращенню системи опіки і піклування та наближенню України до Європейських стандартів забезпечення прав дітей. Ми підтверджуємо свою відданість цьому курсу і готовність продовжувати розпочаті ініціативи разом з міністерствами і місцевими органами державної влади.

В той же час ми констатуємо, що жоден Уряд України не сформував системне, цілісне бачення процесу здійснення реформ в сфері захисту дітей та підтримки сімей з дітьми. Питання дитинства досить часто були і є засобом політичної боротьби або захисту вузьковідомчих інтересів.

Успішний досвід країн східної Європи щодо реформування системи опіки розпочинався зі створення на рівні Урядів дієвих міжвідомчих органів, з широким залученням громадських структур, які комплексно вивчали стан справ та розробляли цілісну стратегію реформування, спрямовану на забезпечення прав дитини та підтримку батьків у виконанні їх батьківських обов'язків.

Наявні ресурси інтернатної системи поступово переорієнтовувалися на створення системи підтримки сімей з дітьми, формування засад відповідального батьківства та розвитку сімейних форм виховання дітей- сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування.

Якість життя дитини, її благополуччя мають бути в центрі уваги держави, у сфері відповідальності керівників місцевих органів державної влади.

Ми прагнемо, щоб державні механізми, в тому числі фінансові, були спрямовані на підтримку дитини і її сім'ї, створення і розвиток доступних соціальних послуг на рівні громади.

У зв'язку з цим, ми також просимо Вас розглянути можливість створення на рівні Кабінету Міністрів України робочої групи професійних експертів із залученням громадських організацій для ґрунтовного аналізу поточної ситуації в системі опіки і захисту дітей та розробки довготривалої комплексної стратегії реалізації прав дітей в Україні, забезпечення необхідних умов для розвитку їх потенціалу.

Неурядові організації України

СПИСОК неурядових громадських організацій України, що підписали звернення до Прем'єр-міністра України станом на 14.00 год. 02.07.2010р.

1) Представництво благодійної організації "Надія і житло для дітей" в

Україні

2) Представництво благодійної організації "Кожній дитині" в Україні

3) Міжнародна благодійна фундація "Отчий дім"

4) Громадська організація "Центр Європейської інтеграції"

5) Всеукраїнська громадська організація "Жіночий консорціум України"

6) Всеукраїнська громадська організація "Служба захисту дітей"

7) Міжнародний благодійний фонд "Фонд Олександра Фельдмана"

8) Міжнародна благодійна організація "Партнерство "Кожній дитині"

9) Всеукраїнська молодіжна громадська організація "Демократичний альянс"

10) ВГБФ "Струмок"

11) Громадська організація "Родина для дітей"

12) Молодіжна громадська організація "Молодіжний інноваційний центр "Медіа-М"

13) Міжнародний благодійний фонд "Набат"

Вы можете посмотреть сюжет "Проти інтернатів" на сайте канала «1+1» здесь

Инна ФИЛИПЕНКО, «День»:

Общественные организации возмущены и обеспокоены новым решением премьер-министра Украины Николая Азарова о расширении сети школ-интернатов. Дело в том, что после посещения детского дома «Малятко» в Киевской области он поручил министерствам и областным администрациям направлять детей из малообеспеченных семей на учебу в заведения для сирот (вместо того, чтобы поддержать семью финансово), открыть при них дошкольные отделения, создать учебное заведение нового типа для сирот Киевщины и интернаты для одаренных сирот. Другими словами — создать новые интернаты и модернизировать существующие. Такое решение противоречит государственной программе, принятой, кстати, правительством Виктора Януковича в 2007 году, о реформировании интернатных заведений и введении альтернативных форм воспитания детей-сирот и детей, лишенных родительской опеки. Теперь же получается, что Украина должна сделать шаг назад в воспитании детей-сирот и вернуться к старой советской системе.

Чем обусловлено решение Азарова о расширении сети детских домов — общественные организации не понимают. Если предположить, что это сделано ради экономии бюджетных средств, то аргументов в пользу этого тезиса у специалистов нет. Ведь содержание школ-интернатов, подчиненных только Министерству образования и науки (а есть еще те, которые относятся к Министерству здравоохранения и Министерству труда и социальной политики), обходится государству в 117 миллионов гривен в год. Тогда как содержание ребенка в семейной форме воспитания обходится государству в четыре, а и то и в шесть раз дешевле. Да и результаты воспитания в приемной семье и интернате существенно отличаются. Так, по данным исследования Государственного института развития семьи и молодежи о проблемах выпускников интернатов, больше всего их беспокоит неадекватная самооценка, отсутствие жилья, спекуляция статусом сироты, проблемы адаптации в обществе и неумение тратить деньги.

— Пребывание ребенка в интернатном заведении вредно для его развития, и это доказано не одним международным исследованием. Так, по данным одного из них, только 5% детей, воспитывавшихся в интернатном заведении, получают работу и создают собственную семью, 10% детей совершают самоубийства, 30% из них становятся на криминальный путь. Я склонна верить, что так оно и есть, потому что 50% семей, с которыми работает наша организация, пребывают в группе риска, то есть родителей могут лишить опеки над их детьми. И большинство родителей в таких семьях — это бывшие выпускники интернатов, — отметила директор представительства благотворительной организации «Надежда и жилье для детей» в Украине Галина Постолюк. — Украина в результате советского прошлого получила разветвленную систему интернатных заведений, за годы независимости она не уменьшилась, а наоборот, — расширилась. И это при том, что динамика детей в этих заведениях идет на спад. Например, в 2000 году существовало 44 школы-интерната, подчиненных МОН, в них было более 12 тысяч детей, в 2008 году этих заведений стало 51, а детей — чуть больше семи тысяч. Так же по детским домам и домам ребенка.

Отказаться в один день от детских домов и прекратить их работу — невозможно и не нужно, убеждены общественные организации. Но и расширять их сеть — тоже нецелесообразно. Можно воспользоваться опытом Великобритании, где бывшие интернаты используются в той же социальной сфере — для социальных общежитий или для тренинговых центров социальных работников. Поэтому несколько украинских неправительственных организаций подготовили открытое письмо Николаю Азарову с просьбой пересмотреть свою позицию и отменить поручение, а также создать рабочую группу, которая бы разработала долгосрочную стратегию в системе опеки и защиты детей. И, как считают представители общественных организаций, эта стратегия не должна предусматривать устройства детей в интернаты, и не потому что эти заведения плохие, а потому что есть намного лучшие формы воспитания — приемные семьи, патронатное устройство, опекунство и усыновление.

КОММЕНТАРИИ

Лариса ГУРКОВСКАЯ, руководитель Всеукраинской общественной организации «Служба защиты детей»:

— Наша организация предлагает приостановить это поручение и продолжать государственную политику, направленную на защиту прав детей, то есть направить все усилия, как и обещала команда, пришедшая сегодня к власти, на то, чтобы каждый ребенок-сирота имел семью. В этом направлении и нужно работать, чтобы действовать в интересах детей: каждый ребенок должен жить в семье. Конечно, будет небольшое количество детей, которые выберут для себя проживание в интернатных заведениях, это практика всего мира, но эти заведения должны быть небольшими, рассчитанными максимум на 10 человек. Если говорить о классической интернатной системе, то она нивелирует личность ребенка и невероятно усложняет его интеграцию в общество. В поручении есть чрезвычайно тревожные симптомы, прежде всего то, что нужно устраивать в школы-интернаты детей из малообеспеченных семей. В Украине таких семей очень много, и здесь есть большие риски, потому что ребенок в малообеспеченной семье — это уже нарушение его прав. Если он будет воспитываться в интернате и оторвется от семьи — это еще одно нарушение его прав. Дети в малообеспеченных семьях имеют признаки социальной депривации, и при прохождении социальных или психологических консультаций такие дети могут признаваться психически отсталыми. Также нас обеспокоил факт открытия дошкольных отделений в школах-интернатах. Та работа, которая ведется в Украине по вопросам усыновления детей, в частности национального, устройства детей в дома семейного типа или приемные семьи, привела к тому, что эти дошкольные отделения фактически самоликвидировались, в них стало мало детей, и они постепенно закрылись. Поэтому возрождать их — значит идти наперекор интересам детей.

Надежда КАБАЧЕНКО, заведующая кафедрой «Школа социальной работы» Национального университета «Киево-Могилянская академия», кандидат философских наук:

— Если проанализировать документы, принятые украинским правительством на тему сиротства, то все они предусматривают интеграцию ребенка в общество. Когда мы думаем о потребностях детей-сирот, то их основная проблема в том, что они лишены ухода (в плане питания, одежды, лечения). Если говорить о системе учебы, то в Украине существует замечательная система школ, которые способны обслуживать потребности всех детей. Но нельзя совмещать учебу и уход в одном заведении, потому что это противоречит концепции интеграции и ограничивает возможности детей. Школа, общество и семья — это те вещи, которые выступают основным фактором интеграции ребенка и помогают ему понять, как нужно жить, как общаться с другими людьми, как строить отношения и как поддерживать друг друга. Поэтому предложенные правительством изменения напоминают переход к стигматизации. Сначала мы классифицируем, что ребенок — сирота, помещаем его в соответствующий центр, где будет висеть соответствующая вывеска — интернат для детей-сирот. И эти дети с раннего детства будут понимать, что они не такие, как все, они не часть этого общества. Еще удивляет, что это поручение вынесено по результатам посещения одного интернатного заведения, а касается оно всех местных и областных приютов.